DIMA GARBOWSKI / Діма Гарбовський (POLAK Z UKRAINY) - SPOTKANIE AUTORSKIE - ŁÓDŹ

Dima Garbowski urodził się na Ukrainie. W 2016 r. porzucił Kijów i wraz z rodziną przeprowadził się do Polski – podobnie zrobił już ponad milion innych obywateli Ukrainy. Swoje próby odnalezienia się w nowej rzeczywistości Dima dokumentuje na kanale YouTube – „Polak z Ukrainy”, który szybko zyskał popularność. Krótkie filmiki w zabawny sposób odczarowują powszechny obraz emigranta w Polsce. Teraz swoimi doświadczeniami dzieli się również na łamach książki pt. „Polak z Ukrainy” (Wydawnictwo W.A.B.). Opowiada w niej o drodze, jaką musiał przejść, by spełnić marzenie o lepszej przyszłości dla siebie i swojej rodziny. Z książki można się poza tym dowiedzieć, z jakim przyjęciem spotykają się imigranci ze Wschodu? Czy Ukraińcy są podobni do Polaków? Czy my się, jako sąsiedzi, znamy? Dima rejestruje różnice na każdym kroku – od komunikacji miejskiej, po urzędy i biurokrację. Wrodzony optymizm pozwala mu jednak patrzeć na nie z życzliwością. Czasem tylko dopada go typowa dla emigranta melancholia. Brakuje mu wtedy gorącego, kijowskiego lata nad Dnieprem oraz blinów i pielmieni dostępnych na każdym rogu ulicy.

Діма Гарбовський народився в Україні. У 2016 році він залишив Київ і разом з родиною переїхав до Польщі – схожим чином вже зробило понад мільйон інших громадян України. Свої спроби віднайти себе у новій реальності Діма задокументовує на каналі YouTube – «Поляк з України», який швидко здобув популярність. Короткі відео кумедним чином заперечують стереотипний образ емігранта в Польщі. Тепер своїм досвідом він ділиться також на сторінках книги під назвою «Поляк з України» (Видавництво W.A.B.). Він розповідає у ній про шлях, який мусив пройти, щоб здійснити свою мрію про краще майбутнє для себе та своєї родини. Крім того, з книжки можна дізнатися, з яким прийомом суспільства стикаються іммігранти зі Сходу? Чи українці і поляки схожі між собою? Чи знаємо ми один одного як сусіди? Діма помічає відмінності на кожному кроці – від громадського транспорту до державних установ і бюрократії. Однак вроджений оптимізм дозволяє йому дивитися на них з посмішкою. Лише іноді нахлине на нього типова для емігранта меланхолія. Тоді йому бракує спекотного київського літа біля Дніпра, а також млинців і пельменів, які можна придбати на кожному розі вулиці. Зустріч буде супроводжуватися перекладом на українську мову.